Щоб полегшити вивчення та розуміння всім, я коротко познайомлю з деякими основними формулами розрахунку та основними поняттями, які люди, які займаються поліуретановою технологією, повинні зрозуміти та зрозуміти.
1. Гідроксильні групи
Гідроксильний еквівалент: Вага смоли, еквівалентна одній гідроксильній групі, розраховується як:
E(OH)=Вага смоли/кількість гідроксильних груп у молекулі смоли
Вміст гідроксилу: ваговий відсоток гідроксильних груп на кожні 100 грамів смоли, розрахований як:
OH% =(N*17/вага смоли)*100%
де N – кількість гідроксильних груп.
Гідроксильне значення: кількість міліграмів гідроксиду калію, еквівалентна вмісту гідроксилу на грам зразка, розраховується як:
Вміст гідроксилу=1700 / гідроксильний еквівалент
Гідроксильне значення=56100 / Вміст гідроксилу= Гідроксильний еквівалент*33
2. Ізоціанатний індекс
Індекс TDI: відношення фактичної кількості використаного TDI до теоретичної кількості TDI, розраховане як:
Індекс TDI=Фактичний використаний обсяг TDI / Теоретичний обсяг TDI
Еквівалент: обчислюється як:
Еквівалентна=молекулярна маса / функціональність
Для TDI:
Еквівалент TDI=4200 / NCO%
Сума TDI: Розраховується як:
Кількість TDI=(Індекс TDI / 100)*Еквівалент TDI*(100 / Еквівалент поліолу+Вміст води / Еквівалент води)
де поліольний еквівалент=56100 / гідроксильне число, водний еквівалент=9.
Для MDI формули однакові, замінюючи TDI на MDI.
Вміст NCO: вміст ізоціанатних груп (NCO), зазвичай виражений у відсотках.
3. Швидкість реакції
Швидкість реакції означає швидкість, з якою концентрація речовин у системі хімічної реакції змінюється з часом, що вказує на швидкість хімічної реакції. Під час хімічної реакції, коли зовнішні умови (температура та об’єм) фіксовані, концентрація речовин у реакційній системі з часом змінюється: концентрація реагуючих речовин поступово зменшується, а концентрація продуктів поступово зростає. Однак швидкість реакції змінюється з часом. Швидкість реакції в певний момент називається миттєвою швидкістю реакції, яка зазвичай виражається в молях/(дм³·с). Середню швидкість реакції зазвичай називають швидкістю хімічної реакції. Фактори, що впливають на швидкість реакції, включають тиск, температуру, каталізатор, концентрацію, розчинник тощо.
4. Міцність на розрив
Межа міцності на розрив означає напругу, при якій матеріал демонструє максимальну рівномірну пластичну деформацію. Під час випробування на розтяг максимальна напруга на розтяг, яку витримує зразок до моменту його розриву, є міцністю на розтяг, вираженою в МПа. Його також називають міцністю на розтяг або опором на розтяг.
Випробовуючи інструменти на міцність на розтяг, також можна отримати такі дані, як напруга руйнування при розтягуванні, межа текучості при розтягуванні та подовження при розриві.
Міцність на розрив: розраховується як:
Міцність на розрив=Максимальне навантаження / (ширина зразка*товщина зразка)
Подовження при розриві: розраховується як:
Подовження при розриві=(довжина при розриві − початкова довжина) / початкова довжина*100%
Міцність на відрив: максимальне руйнівне навантаження на одиницю площі з’єднання, що представляє силу, необхідну для відшарування з’єднаних поверхонь на одиницю ширини зразка. Він виражається в Н/см, Н/м або кН/м.