Відмінність і характеристики поліефірних поліолів і поліефірних поліолів.
Різниця
1.Сировина і технологія синтезу
Поліефірні поліоли: як вихідні агенти зазвичай використовують низькомолекулярні сполуки, що містять активний водень (такі як етиленгліколь, пропіленгліколь тощо). Під дією хімічних агентів вони утворюються в результаті полімеризації з розкриттям циклу епоксидних сполук, таких як етиленоксид (EO), оксид пропілену (PO), тетрагідрофуран (THF) тощо. Наприклад, з гліцерином як ініціатором поліефірні триоли можна отримати шляхом полімеризації з розкриттям циклу- пропіленоксиду.
Поліефірні поліоли: зазвичай отримують реакцією поліконденсації дикарбонових кислот (таких як адипінова кислота, фталевий ангідрид тощо) і діолів (таких як етиленгліколь, 1,4-бутандіол тощо). Наприклад, адипінова кислота та етиленгліколь піддаються реакції поліконденсації за певних умов для отримання поліетиленадипатних поліолів.
2. Молекулярна структура
Поліефірні поліоли: Молекулярний ланцюг з’єднаний ефірним зв’язком (-0-) і має більше структур ефірного зв’язку. Його молекулярний ланцюг відносно гнучкий, а стеричний опір невеликий.
Поліефірні поліоли: Молекулярний ланцюг містить складноефірну групу (-COO-), а наявність складноефірної групи робить молекулярний ланцюг певною полярністю та жорсткістю.
3. Зовнішній вигляд і статус
Поліефірні поліоли: зазвичай безбарвна або світло-жовта прозора в’язка рідина з відносно низькою в’язкістю та хорошою плинністю.
Поліефірні поліоли: зазвичай від безбарвної до світло-жовтої в’язкої рідини або воскоподібної твердої речовини, їх в’язкість, як правило, вища, ніж у поліефірних поліолів, особливо поліефірних поліолів з більшою молекулярною масою можуть перебувати у твердому стані при кімнатній температурі.